Етика та естетика
ЗАНАТТЯ 2
Аналіз власних якостей
Процес самопізнання
включає в себе самоспостереження, рефлексію, самоаналіз та самооцінку.
Самоспостереження – спостереження за своїми діями, вчинками, думками,
почуттями. Воно є необхідною передумовою контролю особистості за власною
поведінкою і діяльністю.
Здатність до
самоспостереження на певному віковому етапі розвитку людини переростає в
здатність до рефлексії. Рефлексія (від лат. reflexio – повертання назад, вигин, відображення) – осмислення
людиною передумов, закономірностей і механізмів власної діяльності, соціального
та індивідуального способу існування; самоаналіз.
У процесі самоаналізу
людина стикається зі значними труднощами. Вдатися до самоаналізу як до одного з
видів самодопомоги у власному розвитку – це шлях далеко не легкий. Від індивіда
він вимагає великої рішучості і самодисципліни. У цьому відношенні самоаналіз
не відрізняється від інших життєвих ситуацій, що сприяють особистісному
зростанню, тому що людина стає сильнішою, тільки переборюючи труднощі, які
стають на її шляху.
Самооцінка – судження людини про міру
наявності в неї тих чи інших якостей, властивостей порівняно з певним еталоном,
зразком. Самооцінка – вияв оцінного ставлення людини до себе. Якщо на
початкових стадіях самооцінювання еталоном виступають якості інших людей або
оцінні судження дорослих чи норми поведінки, правила, то пізніше - еталони
“внутрішні”, коли дитина вже здатна сама судити про міру наявності в неї певної
якості в певний момент порівняно з тим, якою вона була раніше. На цьому
грунтується здатність оцінювати себе з погляду динаміки якостей, властивостей.
Самооцінка – основний структурний компонент самосвідомості особистості. Вона
відіграє важливу роль у саморегулюванні поведінки і діяльності.
На завершенні нашої теми пропоную гру за посиланням.
https://learningapps.org/display?v=pupcty6w321
ЗАНЯТТЯ 1
Значення слова «етика».
Е́тика (лат. ethica < дав.-гр. ήθική, утворене
від грец. ήθος — «звичай») — наука, що вивчає мораль. Філософська дисципліна, яка вивчає мораль, суспільні норми поведінки, звичаї.
Спочатку сенсом слова етос
було спільне житло і правила, породжені спільним гуртожитком, норми, об'єднуючі
суспільство, подолання індивідуалізму і агресивності. У міру розвитку суспільства
до цього зміста додається вивчення совісті, добра і зла, співчуття, дружби,
сенсу життя, самопожертви і так далі.
Вироблені етикою поняття - милосердя, справедливість,
дружба, солідарність і інші, направляють моральний розвиток соціальних
інститутів і відносин.
У науці під етикою розуміють область знання, а під
мораллю або моральністю - то, що вона вивчає. Термін «етика» іноді вживається
також для позначення системи моральних і етичних норм певної соціальної групи.
Значення слова «естетика».
Есте́тика (грец. αισθητικός — чуттєво пізнавальний, від aisthēta — відчутні речі та aisthanesthai — пізнавати) — філософська наука, що вивчає природу
(функції, загальні закони і закономірності) естетичної свідомості (діяльності людини і суспільства, буття), наука про прекрасне.
Естетика — наука про чуттєве
пізнання світу.
Метою естетики є філософське вивчення мистецтва і формування критичних суджень про
мистецтво. Естетика охоплює крім питань стосовно природи краси, також загальні питання
щодо оцінки мистецьких предметів — що ми маємо на увазі коли говоримо, що якийсь мистецький виріб є добрим і
як ми визначаємо стандарти такого судження. Об'єктивні підходи
твердять, що краса чи цінність є в самому об'єкті і що
самі естетичні судження є або вірними або помилковими.
Пропоную подивитись чарівний танець. Переходьте за посиланням. Гарного перегляду!
Комментариев нет:
Отправить комментарий